Аденокарцинома гачкоподібного відростка підшлункової залози! Допоможіть моєму татові у боротьбі за здоров’я!

Діагноз

Усе почалося з сильного болю в надчеревній ділянці, який часто повертався. Незважаючи на численні візити до лікарів, вони не виявляли нічого тривожного. Мій тато, Януш, також тривалий час страждав від неприємних запорів, тому на кінець березня у нього була запланована гастроскопія.

Однак за два дні до обстеження з’явилася жовтяниця, що викликала занепокоєння лікарів. Було прийнято рішення провести комп’ютерну томографію.

Ніхто з нас не був готовий до діагнозу, який ми почули незабаром після цього. Рак підшлункової залози IV стадії. В одну мить життя всієї нашої родини повністю змінилося.

Подальші обстеження та лікування

Після постановки діагнозу розпочалася важка боротьба. Тато переніс операцію з ендоскопічного створення шунта (ECPW) та триразове протезування жовчних проток. На жаль, виявилося, що пухлина неоперабельна, оскільки поширюється на артерії та вени.

Зараз тато проходить паліативну хіміотерапію. Кожен цикл лікування — це величезне навантаження для організму. Найбільшою проблемою стали анемія та підвищений рівень АЛАТ.

Батько вже багато років бореться також із низкою інших захворювань, зокрема: тромбозом глибоких вен, діабетичною ретинопатією, гіпертонією, ревматоїдним артритом хребта та полікістозною хворобою нирок.

Непрості будні

Сьогодні батьки живуть зі мною. Хвороба повністю змінила наше життя. Мама щодня дбайливо доглядає за татом, готує їжу та піклується про його повсякденні потреби. Я займаюся всім, що дозволяє їм хоч трохи перепочити: відвожу батьків до лікарень та на прийом до лікарів, роблю покупки та пристосовую квартиру до потреб тата.

Мій брат, хоч і живе в іншому місті, думками постійно з нами. Він дзвонить і пише при кожній нагоді.

У цей складний час я отримав величезну підтримку від свого роботодавця, який надав мені можливість взяти відпустку саме тоді, коли моя родина найбільше мене потребує. Ця допомога дозволяє мені бути поруч із батьками у найважливіші моменти.

Невеликі захоплення

До хвороби тато обожнював прогулянки та їзду на велосипеді. Сьогодні у нього більш спокійні захоплення: він колекціонує поштові марки, дивиться футбольні матчі та гонки «Формули-1». Ми також проводимо багато часу за розмовами. Іноді згадуємо минулі роки, іноді розмовляємо про повсякденні справи. Ці моменти для нас безцінні і нагадують, як важливо бути разом.

Прошу про підтримку

Кожен день боротьби з хворобою приносить нові виклики. Витрати на лікування, проїзд, ліки та щоденний догляд постійно зростають. Крім того, нам потрібне реабілітаційне обладнання, яке допоможе татові в повсякденному житті та покращить його мобільність.

Кожен внесок дає нам не лише фінансову допомогу, а й надію на краще майбутнє.

Ми щиро дякуємо за кожну проявлену підтримку, поширення інформації про збір коштів та добрі слова.